Breaking News

Главная » Правописание в украинском языке (страница 5)

Рубрики: Правописание в украинском языке

Подписка

§ 113. Відмінювання прізвищ

1. Українські та инші слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників І та II відміни, відмінюємо переважно за зразками відмінювання відповідних іменників цих відмін: Ма?йборода — Ма?йбороди, Ма?йбороді, Ма?йбороду і т. д.; Гми?ря — Гми?рі, Гми?рю, Гми?рі, Гми?рею і т. д.; Гнатю?к — Гнатюка?, Гнатюко?ві (Гнатю?ку) і т. д.; За?єць — За?йця, За?йцеві (За?йцю) і т. д.; Іваньо? — Іваня?, Іване?ві ... Читать полностью »

§ 112. Українські прізвища та імена

Українські прізвища та імена передаємо на письмі відповідно до вимови за загальними нормами українського правопису: Іва?н Березі?вський, Петро? Білове?рхий, Григо?рій Ведме?дів, Сергі?й За?єць, Макси?м Кривоні?с, Васи?ль Миколає?нко, Мико?ла Олексі?єнко, Миха?йло Петри?шинець, Ю?рій Олександро?вич, Григо?рій Сивокі?нь, Дмитро? Швець. Читать полностью »

§ 111. ВІДМІНЮВАННЯ СЛІВ ИНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

1. З погляду відмінювання іменники иншомовного походження поділяються на такі групи: а) іменники, що мають відмінкові форми однини і множини; б) іменники, що мають тільки відмінкові форми множини; в) невідмінювані іменники, що функціонують в українській мові в одній незмінній формі. Перші два різновиди співвідносні щодо словозміни з відповідними морфологічними групами власне українських іменників. Третій різновид іменників виділяємо в окрему морфологічну ... Читать полностью »

§ 110. Відтворення иншомовних дифтонгів

1. Німецькі дифтонги еі та еu у новіших запозиченнях, зокрема у власних назвах, мають передаватися відповідно через ай і ой (на письмі це можуть бути також сполучення ає, оє і т. ин.: див § 100, п. І): гауля?йтер, райх, Айзена?х, Ма?єр, Маннга?йм, “Ра?йніше ру?ндшау” (газета), Ра?йхенбах, Фра?йбург і под.; “До?йче фольксца?йтунґ” (газета), Hoє Га?зе, Нойбра?нденбург, Ойленберг і под. Але за ... Читать полностью »

§ 109. Відтворення иншомовних дифтонгів

Иншомовні аu, ou, ow, що вимовляються як дифтонгічні сполучення, передаємо в українській мові переважно через ав: авгу?р, авди?т, авди?тор, авдито?рія, авдіє?нція, авдювізуальний, авкціо?н, автенти?чний, авти?зм, автобіогра?фія, автода?фе, автомобі?ль, а?втор, авторите?т, автотре?нінг, автохто?н, автокефа?льний, астрона?вт, інавгура?ція, лавр, лавреа?т, мавзоле?й, па?вза, фа?вна; Австра?лія, А?встрія, Та?врія; А?вґуст, Авро?ра, Фавн та ин. В українській мові існує також традиція передавання au через ay в низці ... Читать полностью »

§ 107. Ь

М’який знак пишемо в словах иншомовного походження: а) після букв на позначення приголосних д, т, з, с, л, н перед буквами я, ю, є, ї, що позначають поєднання приголосного й з голосними а, у, е, і, а також перед сполученням йо: адью?, ательє?, бандерильє?ро, бандери?лья, бульйо?н, віньє?тка, дере?нья, ескадри?лья, камари?лья, каньйо?н, кондотьє?р, конферансьє?, льє, лья?нос, манти?лья, мільйо?н, мілья?рд, павільйо?н; Авіньйо?н, ... Читать полностью »

§ 106. Апостроф

1. Апостроф у словах иншомовного походження та похідних від них ставимо перед літерами я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука й і наступного голосного: а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, б’юве?т, б’юдже?т, б’юрд, б’юрокра?т, б’юст, вестиб’ю?ль, б’язь, п’єдеста?л, п’юпі?тр, куп’ю?ра, п’юре?, інтерв’ю?, прем’є?р, м’юзе?т, м’ю?зикл, м’ю?зик-хол, м’юо?н, м’юри?д, ... Читать полностью »

§ 104. U

Німецький u, французький u, турецький u та подібні звуки з инших мов передаємо через ю, зокрема й на початку слова: ю?берменш, Дю?ссельдорф, меню?, ноктю?рн, увертю?ра, Реюньйо?н, Юбе?р, Ататю?рк, але брошура, журі?, жуль, парашу?т, парфу?ми, парфуме?рія. Читать полностью »

Наверх