Breaking News

Главная » Правописание в украинском языке » Правила правописания (страница 5)

Рубрики: Правила правописания

Подписка

§ 96. H

1. Літеру h, грецьку літеру ? (гама) і початковий придиховий звук, відтворюваний надрядковим знаком, передаємо українською буквою г: габіліта?ція, гармо?нія, гекта?р, ге?лій, гермене?втика, герба?рій, гідрогра?фія, гімна?зія, гімна?стика, гі?нді, го?лдинг, гонора?р, горизо?нт, грама?тика та ин.; Гава?на, Га?лле, Ге?льсинкі, Ге?мпшир, “Гі?лтон” (готель), Гіндуста?н; Га?ммер, Ганс, Га?ррі, Ге?ктор, Геку?ба (Гека?ба), Геле?на, Гоме?р, Горст, Йога?ннес та ин. Згідно з усталеною традицією існують випадки передачі ... Читать полностью »

§ 95. G

1. Літеру g, яка у відповідних мовах позначає дзвінкий проривний звук ґ, у загальних назвах та у власних географічних назвах на письмі передаємо буквою г: аге?нт, агіта?тор, агре?сія, бага?ж, газ, гара?ж, гара?нтія, гастро?лі, гва?рдія, генера?л, гло?бус, гольф, грана?та, інтеліге?нція, легіо?н, магі?стр, мігра?ція, навіга?ція, прогре?с, регіо?н, регі?стр, регуля?рний, се?рфінг; А?нглія, Бе?льгія, Га?мбія, Гвіне?я, Грена?да, Гре?ція, Гру?зія, Ката?нга, Парагва?й, Рангу?н, Чика?го та ... Читать полностью »

§ 94. L

1. У словах иншомовного походження L передаємо твердим або м’яким л — залежно від традиції, що склалася в українській мові: а) л твердим (л, ла, ло, лу) у словах: арсена?л, бал, балко?н, валто?рна, васа?л, вулка?н, журна?л, інтерва?л, кана?л, капіта?л, кардина?л, протоко?л, сигна?л, ти?тул, трибуна?л, універса?л, фіна?л, халва?; аеропла?н, а?тлас, бала?да, бала?нс, галантере?я, деклама?ція, за?ла, ісла?м, капе?ла, клас, лаборато?рія, ла?мпа, ланге?т, ... Читать полностью »

§ 93. ДІЄПРИСЛІВНИК

1. Дієприслівники теперішнього часу утворюємо від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи (-ючи), -ачи (-ячи). Суфікс -учи (-ючи) виступає в дієприслівниках, утворених від дієслів першої дієвідміни, а суфікс -ачи (-ячи) — у дієприслівниках, утворених від дієслів другої дієвідміни: беру?ть — беручи?, виробля?ють — виробля?ючи, іду?ть — ідучи?, ка?жуть — ка?жучи; ба?чать — ба?чачи, летя?ть — летячи?, сидя?ть — ... Читать полностью »

§ 92. ДІЄПРИКМЕТНИК

В українській мові вживаються дієприкметники: 1. Активного стану: а) теперішнього часу на –чий (-а, -е) (вживані переважно в значенні прикметників та іменників): квіту?чий, живу?чий лежа?чий, стоя?чий; зрідка: вико?нуючий, зроста?ючий, живучий, працю?ючий; б) минулого часу на –лий (-а, -е): зжо?вклий, нави?слий, осі?лий, почорні?лий. 2. Пасивного стану минулого часу: а) на -ний (-аний, -яний, -ений, -єний), -ований, -йований, -ьований (під наголосом), -уваний, ... Читать полностью »

§ 91. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА (ІНФІНІТИВ)

Неозначена форма дієслова закінчується на -ти: гли?бшати, годува?ти, годува?тися (годува?тись), жи?ти, ки?нути, лі?зти, нести?, пекти?, пекти?ся (пекти?сь), ревти?, ходи?ти, хоті?ти. Примітка 1. В усному мовленні, а часом і в художньому стилі вживають також і форму інфінітива на -ть, коли основа дієслова закінчується на голосний: брать, каза?ть, ки?нуть, терпі?ть, ходи?ть. Примітка 2. Про форми із суфіксом -ну- й без нього див. ... Читать полностью »

§ 90. УМОВНИЙ СПОСІБ

Частку би (б) у формах умовного способу пишемо окремо. Після слів, що закінчуються на голосний, пишемо б: я хоті?ла б; вона б сказа?ла; ра?да б узя?ти; я б про це розпові?в; після слів, що закінчуються на приголосний, — би: я хотів би; він би сказа?в; я міг би взя?ти; він би це давно? був зроби?в. Читать полностью »

§ 89. НАКАЗОВИЙ СПОСІБ

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини -и o (нульове закінчення) 1 ос. множини -імо (-ім), -мо 2 ос. множини -іть, -те 1. Закінчення -и, -імо(-ім), -іть звичайно бувають: а) під наголосом: живи?, живі?мо (живі?м) у живі?ть; іди?, іді?мо (іді?м), іді?ть; печи?, печі?мо (печі?м), печі?ть; припусти?, припусті?мо ... Читать полностью »

§ 87. Неозначені та заперечні займенники. Відмінювання складних займенників

Неозначені та заперечні займенники відмінюємо лише в основній частині: Аби?хто, аби?кого, аби?кому, аби?ким, на аби?кому? (й на аби?кім). Аби?який, аби?якого, аби?якому, аби?яким, на аби?якому (й на аби?якім). Де?хто, де?кого, де?кому, де?ким, на де?кому (й на де?кім). Де?який, де?якого, де?якому, де?яким, на де?яких (і на деякі?м). Котри?йсь, котро?гось, котро?мусь, котри?мсь, на котро?мусь (і на котрі?мсь). Ніхто?, ніко?го, ніко?му, ніки?м, на ніко?му. ... Читать полностью »

§ 86. Означальні займенники. Відмінювання означальних займенників

Однина Множина чол. і середн. рід жін. р. Н. весь (уве?сь, ввесь) все (усе?) вся (уся?) всі (усі?) Р. Вього? всіє?ї всіх Д. Всьому? всій всім Зн. =Н. або Р. все (усю?) всю =Н. або Р. Ор. Всім всіє?ю всіма? М. …всьо?му (всім) …всій …всіх Примітка. У всіх відмінках у й в чергуються за загальним правилом (див. § 11). Займенники ... Читать полностью »

Наверх