Breaking News

Главная » Правописание в украинском языке » Интересное » НОВИЙ ПРАВОПИС. БЕЗ ІСТЕРИК

НОВИЙ ПРАВОПИС. БЕЗ ІСТЕРИК

Нещодавно Національна комі­сія з питань правопису при Кабінеті Міністрів України оприлюднила свої висновки щодо вне­сення змін до чинного правопи­су. Треба відзначити, що реакція публіки була бурхливою. Здаєть­ся, не знайшлося жодного видан­ня, яке б обминуло цю тему. Про­те. думаю, рейвах навколо цієї проблеми є дещо неадекватним. По-перше, рішення про внесен­ня змін до чинного правопису на­разі не прийнято Кабінетом Міністрів України. Це лише рішен­ня робочого органу уряду — На­ціональної комісії з питань право­пису при Кабінеті Міністрів Украї­ни, яке не має зобов’язуючої сили. Лише 15 лютого на засі­данні Кабінету Міністрів України дані пропозиції будуть розглянуті і прийняте остаточне рішення. А по-друге, не такий страшний пра­вопис Жулинського, як його малюють.
Отже, що ж пропонує Комі­сія з правопису? У новому правописі пропонується внести зміни за 19 пунктами, зокрема розширити сферу вживання літери «ґ», відно­вити літеру «и» на початку слів (иній), ввести написання закінчен­ня «и» в родовому відмінку імен­ників III відміни (радости, крови), відмінювання іншомовних слів (пальта, депа, кіна), вживати як нормативні паралельні форми (ефір-етер). усунути подвоєння приголосних у словах іншомовно­го походження (тона, нето, бруто), запровадити написання в сло­вах з церковно-релігійної сфери. запозичених із грецької мови, між усіма приголосними «и»: (єванге­лист), поширити «правило дев’ят­ки» на правопис іншомовних влас­них назв (Аристотель, Едип), вживати в загальних назвах іншомовного походження перед йотованими після губних апостро­фа (б’юро. б’юджет), у словах іншомовного походження «і» в по­зиції перед «о» передавати звуко­сполученням «йо» (йон, йонійський). а «е» передавати через «є» (проєкт), писати «-ія» всередині слів іншомовного походження (артеріяльний. матеріял). не вжива­ти звук «й» в окремих словах (параноя, секвоя), передавати іншо­мовний дифтонг »аu» через «ав» (авдит, авдиторія) щоправда, з ок­ремими винятками (джоуль), пи­сати з м’яким знаком імена по батькові (Ігорьовичу). Більшість нововведень (вірніше, поновлень) стосується найточнішої передачі українською мовою іншомовних слів. На те, щоб перейти на но­вий правопис, Комісія відводить 10 років. Як заявляють члени Комісії, упродовж цього періо­ду обидва правописи будуть чинними.
До ініціативи (тепер уже -— ініціятиви) Комісії з питань пра­вопису, очолюваної М.Жулинським, можна ставитися по-різно­му. Скажімо, особисто я не сприймаю з ентузіазмом подібних нововведень у такій делі­катній справі, як правопис. Тим більше, що процеси українізації русифікованих регіонів України йдуть дуже повільними темпа­ми, І саме туди треба було б спрямовувати чиновницьку енергію та адміністративний ре­сурс. Бо складається враження, що «правописні» акції — не що інше як маневри наших чинов­ників від гуманітарної політики, щоб затінити свою кількарічну бездіяльність. Українська книж­ка в загоні, її в Україні видаєть­ся не так багато, а контрабанда з Росії взагалі заганяє українсь­ку книжку на найгірші ятки; лише 65% шкіл є українськими (вірніше, вважаються такими), в окремих регіонах узагалі україн­ських шкіл немає. То невже нічим зайнятися гуманітарному блокові уряду?
Але для мене не буде трагедією, якщо уряд схвалить про­позиції Комісії і «план» буде за­мінено на «плян». При тому. що я україномовний. Але дивно, що чомусь це стає трагедією для людей, які ніколи не розмовля­ють українською мовою, а якщо розмовляють, то лише на великі свята. От і археолог з лазаренківської експедиції Петро Толочко вставив своїх три крейцари, зая­вивши, що це диверсія проти української мови. Так би мовити, обізвалась жовта диня. Кар’єру зробив на антинаукових антиук­раїнських теоріях, а тут став поборником українського слова. Ще й заявляє, що даний проект є спробою мало не ополячення української мови. До відома ака­деміка Толочка: вплив однієї мови на іншу відбувається в час безпосереднього їх зіткнення, спілкування. Сьогодні такого тісного українсько-польського спілкування наразі не спостері­гається. Якщо нашій мові щось і загрожує, то це зросійщення або «оанглічення». Бо впливи англійської та російської мов у нас справді катастрофічні. Або інший аргумент «історика» (про­сти Господи) — Комісією запро­поновано правопис української діаспори. Правопис Голоскевича — це не правопис діаспори. Про­сто в Україні мова у 20-х роках (що стосується передачі іншомовних слів) була саме такою. Тому не треба істерик, академі­ки, член-кори, кори і «корєша». Не треба драм. Мова розвиваєть­ся, мова змінюється, але й має традицію.
Отож не треба боятися, що введення нового правопису при­зведе до ще більшої русифікації. Куди вже більше? До того ж жит­тя показує, що люди добровільно й так нічого не хочуть робити. Буде старий правопис чи новий, це мало вплине на їхнє бажання вивчати «солов’їну». Хіба що в Україні знову з’являться солов’ї (у значенні «Нахтігаль»). Але це тема окремої розмови.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх