Breaking News

§ 106. Апостроф

1. Апостроф у словах иншомовного походження та похідних від них ставимо перед літерами я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука й і наступного голосного:
а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, б’юве?т, б’юдже?т, б’юрд, б’юрокра?т, б’юст, вестиб’ю?ль, б’язь, п’єдеста?л, п’юпі?тр, куп’ю?ра, п’юре?, інтерв’ю?, прем’є?р, м’юзе?т, м’ю?зикл, м’ю?зик-хол, м’юо?н, м’юри?д, курф’ю?рст, ф’ю?черсний, г’я?ур, к’юве?т, к’юре?, к’я?нті, к’яри?з, ке?ш’ю (тропічне дерево), кар’єра; В’ю?ртемберг, П’ємо?нт, П’яче?нца, М’ю?нхен, Ак’я?б, К’я?хта, Х’я?рма, Рів’є?ра, Лонг’ї?р, Ч’я?пас; Барб’є?, Барб’ю?с, Б’юффо?н, П’єр, Женев’є?ва, Люм’є?р, М’ю?ллер, Ф’є?золе, Ґ’ю?нтер, Оґ’юсте?н, Монтеск’є?, Руж’є?, Адабаш’я?н, Фур’є?.
Примітка. Апостроф в иншомовних словах після губних приголосних вживаємо тоді, коли перед ними є ще один приголосний, наприклад: комп’ютер, Робесп’єр (на відміну від його вживання у власне українських словах, див. § 6);
б) після кінцевого приголосного в префіксах і частинах складного слова: ін’є?кція, ад’ю?нкт, ад’юта?нт, диз’ю?нкція, контр’я?рус, кон’юнктиві?т, кон’ю?нкція, об’є?кт, суб’є?кт; пан’європе?йський, транс’європе?йський; фельд’є?гер.
Примітка. Апостроф ставимо також в особових назвах, що починаються з д та о: Д’Аламбе?р, О’Ге?нрі та ин. (див. 8 117, п. 1г, примітка 1).
2. Апостроф не ставимо, якщо літери я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: рюкза?к, рюш, Рю?дберґ.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх