Breaking News

Главная » Правописание в украинском языке » Правила правописания » § 115. Правопис слов’янських прізвищ та імен

§ 115. Правопис слов’янських прізвищ та імен

Основні правила правопису прізвищ та імен инших слов’янських народів:
1. Літери слов’янських алфавітів е, е?, сполуку іе передаємо літерою е (крім випадків, передбачених нижче): Бе?лич, Бо?тев, Броне?вський, Ве?ра (болгарське, сербське жіноче ім’я), Весело?вський, Ве?слав, Зале?ський, Кузнецо?в, Мечисла?в, Міцке?вич, Наде?жда (болгарське жіноче ім’я), Не?мцова, Светла?н, Седла?чек, Сенке?вич, Серако?вський, Турге?нєв, Фе?дін, Це?нкий, Ча?пек, Шмельо?в.
2. Російську літеру е передаємо літерою є в таких випадках:
а) на початку слів: Євдоки?мов, Євтуше?вський, Єго?ров, Єла?нський, Єлиза?ров, Єршо?в, Єфи?мов;
б) усередині слів після голосного та при роздільній вимові після приголосного: Бердя?єв, Буєра?ков, Вереса?єв, Гуля?єв, Іса?єнков; Аля?б’єв, Афана?сьєв, Григо?р’єв, Євге?ньєв, Зино?в’єв;
в) після літер на позначення приголосних (за винятком ж, ч, ш, щ і ц) у суфіксах -ев, -еев російських прізвищ: Звє?рєв, Ко?зирєв, Ло?мтєв, Медве?дєв, Пи?сарєв, Тиміря?зєв; Алексє?єв, Андрє?єв, Веденє?єв, Гордє?єв, Матвє?єв, Тимофє?єв, Менделє?єв, але Бесту?жев, Му?ромцев, Нехоро?шев, Подья?чев, Усвя?тцев; Аракче?єв, Маце?єв, Плещеє?в;
г) якщо російському е кореня відповідає в аналогічних українських основах і (тобто на місці колишнього ): Бесє?дін, Бєлі?нський, Звє?рєв, Лєско?в, Мєсте?чкін, Насє?дкін, Пєшко?вський, Рє?пін, Столє?тов, Твердохлє?бов.
3. Е, ІО. Російську літеру е передаємо:
а) сполученням літер йо на початку слова, усередині після голосних, а також після б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення [й+о]: Йо?лкін; Бугайо?в, Воробйо?в, Окайо?мов, Соловйо?в;
б) через ьо всередині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о: Алфьо?ров, Будьо?нний, Верьо?вкін, Дьо?рнов, Корольо?в, Новосьо?лов, Огарьо?в, Сімьо?ркін, Тьо?ркін. Але в прізвищах, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишемо е: Арте?мов, Семе?нов, Фе?доров і т. ин.;
в) через о під наголосом після ч, щ: Грачо?в, Лихачо?в, Пугачо?в, Хрущо?в, Щипачо?в.
4. Польське сполучення літер іо передаємо:
а) сполученням літер йо після б, п, в, м, ф: Голембйо?вський, Мйодо?вич, Пйотро?вський;
б) через ьо після м’яких приголосних: Аньо?лек, Генсьо?рський, Козьоле?цький.
5. И (і) передаємо переважно через и в прізвищах та іменах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ин.): Бе?гич, Бе?лич, Вели?чков, Жи?вков, Кара?джич, Ми?лев, Ми?лош, Ми?тич, Ни?колов, Симе?он, Фили?п, Я?гич; рідше — через і (на початку слова; перед [й] та голосним; в іменах неслов’янського походження, що мають відповідники і в українській мові з написанням через і; у деяких инших випадках, переважно за традицією): І?вич, Іконо?мов; Ілі?єв, Мі?йо; Ві?ктор, Ліля?на; Людеві?т, Мі?клошич та ин.; через ї (після голосних): Воїсла?в, Михаї?л, Стої?ч.
У польських, чеських, словацьких прізвищах та іменах і передаємо:
а) через і на початку слова та після приголосних — перед наступним голосним та приголосним й, а також перед иншими приголосними (крім випадків, передбачених нижче): Івашке?вич, І?ндра; Ма?ріуш; Є?длічка, Зволі?нський, Котарбі?нський, Лі?нда; Mа?pmiн, Мі?лош, Міцке?вич, Сіко?рський, Стані?слав;
б) через и після ж, ч, ш, щ і ц та в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович): Бжозо?вич, Га?влик, Жи?жка, Конопни?цька, Копе?рник, Свенци?цький, Ceнке?вич, Ру?чик, Циранке1вич, Ша?фа?рик, Ши?мчак, а також у прикметникових прізвищах (див. п. 9), але в кінці слова — через і: Є?нсі, Ї??ржі.
6. Російську літеру и передаємо:
а) літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц): Ігна?тов, Іса?єв; Бірюко?в, Віскова?тов, Гага?рін, Ка?зін, Мічу?рін, Му?сін, Пу?шкін;
б) літерою ї після голосного й при роздільній вимові після приголосних (пісдя ь та апострофа): Во?їнов, Гу?р’їн, Ізмаї?лов, Ільї?н;
в) літерою и:
1) після ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Га?ршин, Гу?щин, Доро?жин, Лу?чин, Цеци?лін, Чи?чиков, Ши?шкін, Щигло?в, але Ціолко?вський (перед голосним);
2) у прізвищах, утворених від імен та загальних назв, спільних для української та російської мов з однаковим або дуже подібним звуковим оформленням, які в українській мові пишемо через и: Бори?сов, Ботви?нник, Вави?лов, Виногра?дов, Дани?лов, Дуби?нін, Кири?лов, Кисельо?в, Миро?нов, Митрофа?нов, Ми?шкін, Ники?форов, Одинцо?в, Пивова?ров, Пиля?єв, Пи?сарєв, Смирно?в, Тито?в, Тихоми?ров, але Нікі?тін, Нікола?єв, Філі?ппов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських; Калі?нін, Малі?нін; Леоні?дов, оскільки в українській мові ім’я Леоні?д також пишемо через і;
Примітка. За усталеною традицією імена та імена по батькові росіян і білорусів передаємо їх українськими відповідниками, пор.: Алекса?ндр Серге?евич Пу?шкин — Олекса?ндр Сергі?йович Пу?шкін, Михаи?л Шо?лохов — Михайло? Шо?лохов, Петр Проску?рин — Петро? Проскурі?н, Васи?лий Шукши?н — Васи?ль Шукши?н, Еле?на Образцо?ва — Оле?на Образцо?ва, Васі?ль Быкаў — Васи?ль Би?ков, Арка?дзь Жура?ўскі — Арка?дій Жура?вський, Яў?ге?н За?йцаў — Євге?н За?йцев, Уладзі?мір Ка?пцаў — Володи?мир Ка?пцев, Віта?ль Анічэнка — Віта?лій Аніче?нко, Анато?ль Ціто?ў — Анато?лій Тито?в.
3) у префіксі при: Приби?лкін, Прива?лов, При?швін;
4) у суфіксах -ик, -ич, -иц, ищ-: Бі?ликов, Коте?льников, Кру?тиков, Но?виков; Григоро?вич, Станюко?вич; Голи?цин, Па?лицин; Ради?щев, Тати?щев.
7. Російсьу літеру ы, польську, чеську, словацьку у передаємо літерою и: Крути?х, Мали?цин, Рибако?в, Циганко?в, Чернишо?в; Виспя?нський, Пташи?нський; Ма?сарик (див. також п. 10).
8. A, E, A. Польські літери a, e на позначення носових звуків передаємо так:
а) сполученням літер ом, ем перед губними приголосними: Домбро?вський, Заре?мба, Ке?мпа;
б) сполученням літер он, ен перед иншими приголосними: Зайо?нчек, Па?йонк, Пйо?нтек; Венгжино?вич, Єндрихо?вський, Свенци?цький.
Примітка. Словацьку літеру a на місці колишнього носового е передаємо через я: Святоплу?к.
9. Прізвища з прикметниковими суфіксами та закінченнями. Суфікси слов’янських прізвищ -ск(ий), -цк(ий), -ск(и), -цк(и), -sk(i), -ck(i), -dzk(i), -sk(y), -ck(y) передаємо відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), -дзьк(ий): Броне?вський, Му?соргський, Стамболі?йський;
Гомули?цький, Городе?цький; Гру?дзький, Зава?дзький.
10. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаємо так: -ый через -ий; -ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я: Бє?лий, Остро?вський, Кра?йній; Бє?ла, Остро?вська, Кра?йня. Закінчення -ой передаємо через -ий: Донськи?й, Крути?й, Луговськи?й, Полеви?й, Трубецьки?й, але Толсто?й (Толста?).
Прикметникові закінчення білору?ських прізвищ -ы, чеських та словацьких -y, польських -у, болгарських, македонських і сербських -и, хорватських -і передаємо через -ий: Бя?лий, Га?ртний, Не?врлий, Не?єдлий, Но?вотний, Па?лацький, Смирне?нський, Коне?ський, Куку?левич-Сакци?нський, але Гуля?шки (невідмінюване). В особових іменах на зразок польського Ksawery кінцеве -у передаємо як -ій.
11. Апостроф. Апостроф ставимо після літер б, п, в, ф, м, літер к, р та ш, а також після префіксів, що закінчуються приголосним, перед я, ю, є, ї для позначення роздільної вимови: Аля?б’єв, Аре?ф’єв, Водоп’я?нов, В’я?льцева, Григо?р’єв, Заха?р’їн, Луб’я?нцев, Лук’я?нов, Миш’яко?в, Пом’яло?вський, Проко?ф’єв, П’ятако?в, Рум’я?нцев, Ю?р’єв; Без’язи?ков; перед йо апостроф не пишемо: Воробйо?в, Соловйо?в.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не ставимо: Бяду?ля, Виспя?нський, Вя?земський, Пясе?цький, Рю?мін.
12. Ь. М’який знак пишемо в прізвищах після літер на позначення м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:
1) перед я, ю, є, ї для позначення роздільної вимови: Ана?ньїн, Дья?конов, Ілью?шин, Панкра?тьєв, Поло?зьєв, Подья?чев, Сала?сьєв, Третьяко?в, Улья?нов;
2) перед приголосними: Во?льнов, Конько?в;
3) у кінці слова: Лось, Со?боль.
IIримітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишемо: Дя?гилев, Зя?брєв, Цявло?вський, Тюме?нєв.
Твердий кінцевий приголосний ц слов’янських прізвищ в українській мові пом’якшується: О?равець, Скита?лець.
Примітка. М’якість польських приголосних n, s, c, dz позначаємо в українській мові буквою ь в кінці слова: Дзісь, Ку?ронь, Не?дзведзь, Ци?рліць, але Кусне?вич, Свідзі?нський, Свя?дек, Урба?нчик, Цвік.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх