Breaking News

Главная » Правописание в украинском языке » Правила правописания » § 125. Правопис складних і складених географічних назв

§ 125. Правопис складних і складених географічних назв

1. Написання окремо. Окремо пишемо:
а) географічні назви, що складаються з прикметника або порядкового числівника та іменника: Бі?ла Це?рква, Ве?рхня Силе?зія, Дави?дів Брід, Залі?сся Пе?рше, Запорі?зька Січ, За?хідна Євро?па, Зеле?на Гу?ра, Нове? Мі?сто, Нови?й Сад, Сомко?ва Доли?на, Широ?кий Яр;
б) власні назви й номенклатурні родові назви при них: Головни?й Кавка?зький хребе?т, Кри?мський піво?стрів, Фі?нська зато?ка, Чо?рне мо?ре; зато?ка Свято?го Лавре?нтія, тро?пік Рака і под., але номенклатурну назву в постпозиції пишемо через дефіс (див. п. 3г цього параграфа);
в) географічні назви, що становлять сполучення імени та прізвища або імени й по батькові: се?лище Лев Толсто?й (але Лев-Толсто?вський район), ста?нція Єрофе?й Па?влович, але мі?сто Іва?но-Франкі?вськ, се?лище Іва?но-Франко?ве, село? Миха?йло-Коцюби?нське (бо тут маємо сполучний голосний о та словотвірну або граматичну модифікацію прізвища), а також назви на зразок Дмитро?-Варва?рівка, що складаються з двох імен (див. далі п. 3б).
2. Написння разом. Разом пишемо:
а) географічні назви — іменники, утворені від прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них: Білопі?лля, Верхньодніпро?вськ, Кам’яногі?рка, Малояросла?вець, Новосибі?рськ, Південносахалі?нськ, Старокостянти?нів, Ясногоро?дка; білопі?льський, верхньодніпро?вський, кам’яногі?рківський та ин.
Примітка. Це правило поширюється й на складні прикметники, утворені з двох основ, співвідносних із підрядним словосполученням, які входять до складу назв держав, морів, рівнин, областей, залізниць тощо й мають при собі номенклатурні назви типу респу?бліка, мо?ре, гора?, хребе?т, ліс, о?зеро, низовина?, о?стрів і т. ин.: Західноукраї?нська Наро?дна Респу?бліка, Нижньодуна?йська низовина?, Новосибі?рські острови?, Південноафрика?нська Респу?бліка, Південноукраї?нський кана?л, Східноєвропе?йська рівни?на, Східноказахста?нська о?бласть, Східнокита?йське мо?ре, Центральноафрика?нська Респу?бліка тощо, але Військо?во-Грузи?нська дорога, Півде?нно-За?хідна залізни?ця і т. ин. (тобто складні прикметники, не співвідносні з підрядними словосполученнями);
б) географічні назви, утворені від числівника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також похідні від них прикметники: Дворі?ччя, П’ятиго?рськ, П’ятиха?тки, Семиго?ри, Семипі?лки, Сорокаду?би, Трипі?лля; дворіча?нський, п’ятиха?тківський, семигі?рський, семипі?лківський, сорокаду?бівський та ин.;
в) географічні назви з першою дієслівною частиною у формі наказового способу та похідні від них прикметники: Вернигородо?к, Гуляйпо?ле, Копа?йгород, Крутиборо?ди, Печиво?ди; вернигородо?цький, гуляйпі?льський, копа?йгородський, крутиборо?дівський, печиво?дівський;
г) географічні назви, утворені від двох іменників, з’єднаних сполучним звуком, та похідні від них прикметники: Верболо?зи, Індокита?й, Страхолі?сся, Югосла?вія; верболо?зівський, індокита?йський, страхолі?ський, югосла?вський. Але у випадках, де значення складників є досить самостійними, пишемо дефіс: А?встро-Уго?рщина, Азо?во-Чорномо?р’я, Во?лго-Донськи?й кана?л та ин.;
ґ) географічні назви з другою частиною -город, -град, -піль, -поль; -абад, -акан, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт і похідні від них прикметники: Кита?йгород, Но?вгород; Белгра?д, Волгогра?д; Кня?жпіль, Ольго?піль; Адріяно?поль, Севасто?поль; Ашгаба?т, Бра?нденбург, Кемберле?нд, Да?вгавпілс, Кейпта?ун, Йо?ркшир, Рудольфшта?дт; новгоро?дський, волгогра?дський, ольго?пільський, севасто?польський, бранденбу?рзький, да?вгавпільський, рудольфшта?дтський;
д) прикметникові форми від географічних назв, що складаються з якісного прикметника та іменника або відносного прикметника (без суфіксів -зьк-, -ськ-, -цьк- і суфіксів присвійности) та іменника: біломо?рський (від Бі?ле мо?ре), білоцеркі?вський (від Бі?ла Це?рква), гостромоги?льський (від Го?стра Моги?ла), новоме?ський (від Нове? Ме?сто), яснополя?нський (від Я?сна Поля?на); житньогі?рський (від Жи?тні Го?ри), західноєвропе?йський (від За?хідна Євро?па), кам’янобалківський (від Кам’яна? Ба?лка), липоводоли?нський (від Ли?пова Доли?на).
3. Написання через дефіс. Через дефіс пишемо:
а) географічні назви, що складаються з двох іменників (без сполучного звука) або з іменника й наступного прикметника, а також прикметники, що походять від них: Ба?ня-Лу?ка — ба?ня-лу?цький, Гвіне?я-Біса?у — гвіне?я-біса?уський, Гли?нськ-Заго?ра — гли?нськ-заго?рський, Ельза?с-Лотари?нгія — ельза?с-лотари?нзький, Ко?ло-Миха?йлівка — ко?ло-миха?йлівський, Орє?хово-Зу?єво — орє?хово-зу?євський, Пу?ща-Води?ця — пу?ща-води?цький; Бері?зки-Берша?дські — бері?зки-берша?дський, Ві?та-Пошто?ва — ві?та-пошто?вий, Кам’яне?ць-Поді?льський — кам’яне?ць-поді?льський, Ра?ва-Ру?ська — ра?ва-ру?сь-кий, Ха?рків-това?рний – ха?рків-това?рний;
б) географічні назви, що становлять поєднання двох імен або імени та прізвища (прізвиська) за допомогою сполучного звука (зрідка — без нього) й зі зміною форми другого компонента, а також похідні від них прикметники: Дмитро?-Варва?рівка — дмитро?-варва?рівський, Іва?но-Франкі?вськ — іва?но-франкі?вський, Миха?йло-Коцюби?нське — миха?йло-Коцюби?нський, Олекса?ндро-Па?щенкове — олекса?ндро-па?щенківський, але Петропа?влівка;
в) географічні назви, що складаються з иншомовних елементів, а також похідні від них прикметники: Адди?с-Абе?ба, Буе?нос-А?йрес, Ісси?к-Куль, Кзил-Орда?, Нар’я?н-Мар, Рі?о-Не?гро, Ула?н-Уде?; адди?с-абе?бський, буе?нос-а?йреський та ин. Але назви з другими компонентами -даг, -дар’я, -тау пишемо разом: Алата?у, Амудар’я?, Аюда?г, Копетда?г, Сирдар’я?, Чатирда?г; амудар’ї?нський та ин.;
г) географічні назви з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., з кінцевими частинами -ріка, -гора і под. та -ривер, -ситі, -сквер, -стрит, -фйорд (§ 40. А. 1) і похідні від них прикметники Соль-Іле?цьк, Спас-Кле?пики, Усть-Каменого?рськ; Вест-І?ндія, Іст-Ло?ндон, Нью-Йо?рк, Сен-Сальвадо?р, Сан-Франци?ско, Санкт-Петербу?рг, Сант-Я?го, Са?нта-Кла?ра, Сен-Гота?рд, Сент-Луї?с; Москва?-ріка?, Сапу?н-гора?; Фолл-Ри?вер, Атла?нтик-Си?ті, Са?хо-сквер, Уо?лл-стри?т, Бо?нна-фйорд; соль-іле?цький, усть-каменого?рський; вест-інді?йський, нью-йо?ркський, сан-франци?ський; фолл-ри?верський, атла?нтик-си?тинський та ин.;
ґ) географічні назви, що складаються з двох іменників, поєднаних між собою прийменниками або иншими службовими словами, а також утворені від них прикметники: А?льтгайм-бі?ля-У?льма, Новосі?лки-на-Дніпрі?, Росто?в-на-Дону?, Фра?нкфурт-на-Ма?йні, Яр-під-За?йчиком; Було?нь-сюр-Мер, Бург-ель-Ара?б, JIa-Mа?нш, Ла-Пла?та, Лас-Ве?гас, Лос-А?нджелес, Па-де-Кале?, Ріо-де-Жане?йро, Сен-е-Уа?з (департамент); новосі?лківський-на-Дніпрі?, росто?вський-на-Дону?, фра?нкфуртський-на-Ма?йні, я?рський-під-за?йчиком; було?нь-сюр-ме?рський, бург-ель-ара?бський, ла-ма?ншський, ла-пла?тський і т. ин.;
д) прикметники, утворені від географічних назв, до складу яких входять прикметники із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев(-єв), -ин, -їн, -ськ, -цьк, -зьк: дави?дово-брі?дський (від Дави?дів Брід), олі?йниково-слобідськи?й (від Олі?йникова Слобода?), мишу?рино-рі?зький (від Мишу?рин Ріг), вільша?нсько-новосе?лицький (від Вільша?нська Новосе?лиця), ві?нницько-ставськи?й (від Ві?нницькі Стави?);
е) прикметники, утворені від географічних назв, що становлять поєднання імени та прізвища: іва?но-франкі?вський (село Іва?на Франка?).

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх