Breaking News

§ 13. Чергування З-ІЗ-ЗІ (ЗО)

Варіянти прийменника з — із — зі (рідше зо) чергуються так само, як у — в, і — й, щоб досягти милозвучности мови.
1. З уживаємо:
а) перед словом із початковим голосним незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: 3 одним ри­балкою він дуже подружив (Л. Глібов); Диктант з української мови;
б) перед словом із початковим приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи: Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко); Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Ф. Малицький); 3 її приходом якось повеселіла хата (Леся Українка).
2. Варіянт із уживаємо:
а) коли попереднє слово закінчується, а наступне починається на приголосний: Разів із шість Рябка водою одливали (П. Гулак-Артемовський); Десь із городу чути було голоси (А. Головко); Вискочив, як із пекла; Який він із себе?;
б) коли попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається приголосними с, ш або сполученням приголосних: Родина із шести осіб; У кухні із свистом і скреготанням точили об макітру ножі (М. Коцюбинський); І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Т. Шевченко);
в) здебільшого на початку речення перед сполученням будь-яких приголосних, а також перед приголосними с або ш: А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (народна пісня); Із сіней потягло вологою; Із шафи дістали пальто.
Примітка. У відповідних позиціях чергуються варіянти прийменника з-за — із-за, префікса з- — із-: ви?йшла з-за буди?нку, ви?йшов із-за буди?нку, зво?дити(ся) — ізво?дити(ся), зви?кнути — ізви?кнути, згаса?ти — ізгаса?ти; зголодні?ти — ізголодні?ти, знайти? — ізнайти? та ин., зве?чора — ізве?чора, зда?вна — ізда?вна, зза?ду — ізза?ду, зма?лку — ізма?лку, знов —ізно?в тощо.
3. Зі вживаємо перед сполученням приголосних, коли початковими виступають з, с, ш, щ: Бере книжку зі стола (Леся Українка); Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (Ю. Яновський); Зі шкали на майдан вивалила дітвора (А. Головко); Горить сльоза. Зі свічки капле віск (І. Жиленко); Балада зі знаком запитання (І Драч); Зі щитом або на щиті.
Примітка. Зо як фонетичний варіянт прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три: позичив зо дві сотні; не бачила зо три тижні; може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною, але тільки зі Львова { Уживаний у художньому мовленні архаїчний прийменник к у відповідній позиції має варіянт ік: Ще ж як руку притулив [він] к серцю ік свому (П. Тичина)}.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх