Breaking News

§ 135. ЛАПКИ (“ ”)

У лапки беремо:
1. Цитати, причому й тоді, коли цитата входить до речення як його складник:
… Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього “високого мистецтва”, за виразом К. І. Чуковського, або “благородного ремесла”, як говорить Марія Домбровська, корисно памятати слова О. Твардовського про С. Маршака як перекладача Бернса: “Він зробив його росіянином, залишивши шотландцем”. Я б додав ще: “Він зробив його Маршаком, залишивши Бернсом” — бо ж не сама тільки печать націанальности, а й печать індивідуальности лежить на кожному талановитому перекладі” (М. Рильський).
2. Слова, що їх не вважають за свої або наводять з відтінком презирливого чи іронічного ставлення до чужого вислову, а також слова, вжиті вперше або, навпаки, застарілі та незвичайні:
Для більшости її (Лесі Українки) сучасників той дух (новаторського мистецтва) нагадував “хмару, що сунулась так тяжко по долині” а для нас, “на високості” XX століття, він “одмінився, просвічений нагірним, чистим світлом” (Д. Павличко).
Моє ім’я враз із кількома іменами подібних до мене “во время оно” оббігало весь край, було пострахам усіх “мирних і вірноконституційних горожан”, — з моїм іменем усі вони в’язали поняття перевороту, революції різні (1. Франко).
Ви, напевне, пригадуєте оповідання Радьярда Кіплінга (1865—1936) у його “Книзі джунглів” про хлопчика Мауглі, вихованого у вовчій зграї: він знав не лише мову вовків, але розумів і “мову джунглів” (А. Білецький).
Але й перед тим кожного року навчання найменше місяць, а то й більше уривано на всякі “кампанії”, як-от копання буряків, жнива, “прориви” на фабриках тощо (Ю. Шевельов).
І от у цьому справді прекрасному Парижі, в затишному парку Тюїльрі, закралась мені в серце та хвороба, що має “красиве” іноземне ім’я: ностальгія, а по-нашому зветься: туга за рідним краєм (М. Рильський).
3. Індивідуальні назви літературних творів, наукових праць, газет, журналів, кінофільмів, підприємств, пароплавів тощо (див. ще § 43. А):
Поема “Гайдамаки”, підручник “Історія України”, газета “Українське слово”, журнал “Дзвін”, кінофільм “Тіні забутих предків”, видавництво “Либідь”, готель “Київ”, завод “Південмаш”.
Примітка 1. У лапки не беремо:
а) власні назви неумовного характеру:
Національний університет імені Тараса Шевченка; Київська обласна лікарня; Харківський тракторний завод;
б) власні складноскорочені назви установ, управлінь, видавництв та ин.:
Дніпрогес, Київенерго, Точелектроприлад;
в) назви телеграфних агентств:
Українське інформаційне агентство; агентство Пренса латина;
г) назви шахт, марок машин, літаків і под., позначені номером або складені з абревіатури та номера:
шахта 3-біс, ВАЗ 21-09, літак АН-70;
ґ) назви марок машин, виробів, які стали загальновживаними назвами:
форд, макінтош, наган;
д) назви рослин, квітів, плодів:
антонівка, бера, конвалія;
е) назви книжок у бібліографічних списках, у виносках, рецензіях, які наводять після прізвища автора:
Маланюк Є. Поезії. — К.: Укр. письменник, 1992;
е) епіграфи:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
Примітка 2. Зверніть увагу на те, що:
а) кому, крапку з комою, двокрапку й тире ніколи не ставимо перед закритими лапками, а тільки після них;
б) знак питання, знак оклику і три крапки ставимо або перед закритими лапками, якщо вони стосуються слів, поставлених у лапки, або після лапок, якщо ці розділові знаки стосуються всього речення.
Примітка 3. Якщо знак питання, знак оклику і три крапки стоять перед закритими лапками, то після лапок ті самі знаки не повторюємо; неоднакові знаки можна, залежно від змісту, ставити водночас і перед закритими лапками, й після них:
Коли і де написав Василь Стус вірш “І що кигиче в мертвій цій пустелі?”
Але: Невже ти не чув наказу: “Вперед!”
Примітка 4. Про вживання лапок при прямій мові див. § 136, п. 2.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх