Breaking News

§ 19. Коли пишемо Ь

Літерою ь позначаємо м’якість приголосних звуків.
1. Ь пишемо:
а) після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: мідь, путь, па?морозь, вісь, ґедзь, па?лець, сіль, кінь; дя?дько, молотьба?, бли?зько, во?сьмий, Грицько?, кільце?, чванько?;
б) після м’яких приголосних усередині слова перед о: бадьо?рий, дзьоб, льон, си?нього, сьо?мий, трьох, тьо?хкати, цього?.
Примітка. Про вживання ь у словах иншомовного походження див. § 107; у прізвищах — § 115, п. 9, 12а; у географічних назвах — § 120, п. 9.
2. Ь пишемо:
а) у словах на:
1) -зький, -ський, -цький; -зькість, -ськість, -цькість; зько, -сько, -цько; -зькому, -ському, -цькому; зьки, ськи, -цьки: близьки?й, вузьки?й, воли?нський, доне?цький; бли?зькість, лю?дськість; бли?зько, ві?йсько, бага?цько; по-францу?зькому (по-францу?зьки), по-украї?нському (по-украї?нськи), по-німе?цькому (по-німе?цьки).
примітка. У словах баски?й, боязки?й, в’язки?й, дерзки?й, жаски?й, ковзки?й, пласки?й (плоски?й), порски?й, різки?й і похідних утвореннях: бо?язкість, в’я?зкість, ба?ско, рі?зко тощо ь не пишемо;
2) -енька, -енько, -онька, -онько; -енький, -есенький, ісінький, -юсінький: ру?ченька, ба?тенько, голі?вонька, соколо?нько; гарне?нький, мале?сенький, свіжісі?нький, тоню?сінький (див. ще § 25, п. З, 4);
б) після м’якого л перед наступним приголосним: Га?льченко, Гуцу?льщина, їда?льня, кільце?, кова?льський, па?льці, риба?льство, сільськи?й, спі?льник.
Примітка. Не ставимо ь після л у групах -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-: ба?лка — ба?лці, га?лка — га?лці, галченя?, монго?лка — монго?лці, Ната?лка — Ната?лці, Ната?лчин, риба?лка — риба?лці, риба?лчин, спі?лка — спі?лці, спілча?нський, але Га?лька — Га?льці, Га?льчин;
в) у родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І відміни й середнього роду на -нн(я), -ц(е) II відміни: гри?вень, друка?рень, їда?лень, крамни?ць, ма?триць, пісе?нь, робітни?ць, ста?єнь; бажа?нь, знань, кі?лець, місць, серде?ць і серць, але бур, зір (після р);
г) у дієслівних формах дійсного та наказового способу: бу?дить, бу?дять, здає?ться, ко?сить, ко?сять, ко?ситься, ро?бить, ро?блять, ро?биться, хо?дить, хо?дять; будь, бу?дьте, кинь, ки?ньте, підно?сь, підно?сьте, підно?сься, підво?дь, підво?дься, стань, ста?ньте, трать, тра?тьте (див. ще § 91, прим. 1).
Примітка. Про вживання ь в словах иншомовного походження та у власних назвах див. § 107; § 115, п. 12.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх