Breaking News

Главная » Правописание в украинском языке » Правила правописания » Чергування голосних у дієслівних коренях

Чергування голосних у дієслівних коренях

§ 21. Зміни приголосних при їхньому збігові
1. Зміни приголосних перед –СЬК-(ИЙ), -СТВ-(О). Перед суфіксами –ськ-(ий), -ств-(о) деякі приголосні зазнають звукових змін, а саме:
а) к, ц(ь), ч + -ськ-(ия), -ство-(о) дають -цьк-(нй), -цтв-(о): гірни?к — гірни?цький — гірни?цтво, па?рубок — парубо?цький — парубо?цтво, молоде?ць — молоде?цький — молоде?цтво, ткач — тка?цький — тка?цтво;
б) г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -зтв-(о): убо?гий — убо?зтво, Зба?раж — зба?разький, боягу?з — боягу?зький — боягу?зтво;
в) х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -ств-(о): чех — че?ський, птах — пта?ство, това?риш — товари?ський — товари?ство, залі?сся — залі?ський.
Инші приголосні перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) на письмі зберігаються: агент — аге?нтство, бага?тий — бага?тство, брат — бра?тський — бра?тство, заво?д — заводськи?й, інтеліге?нт — інтеліге?нтський, люд — лю?дський лю?дство, сирота? — сирі?тський — сирі?тство, студе?нт — студе?нтський — студе?нтство.
Примітка. Про творення прикметників із суфіксом -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів див. § 124.
2. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-.-зьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- -чк-. При словотворенні і словозміні зазнають змін такі групи приголосних:
а) група приголосних -цьк- змінюється на –чч-, а -ськ- — на -ч-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): воя?цький — воя?ччина, коза?цький — Коза?ччина, німе?цький — Німе?ччина, туре?цький — Туре?ччина (але гали?цький – Галичина?); ре?крутський —рекру?тчина, солда?тський — солда?тчина;
б) групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються на -щ-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): полта?вський — Полта?вщина, віск — вощи?на, пісо?к (піску?) — піщи?на;
в) групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ-, утворюючи прикметники із суфіксом -ан-: віск — воща?ни?й, до?шка — дощани?й, пісо?к (піску?) — піща?ний;
г) групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на -щ-, група -зк- — на -жч-, утворюючи різні дієслівні форми: ве?реск — вереща?ти, верещу?, верещи?ш і т. д.; пуск — пущу? — пу?щений; прости?ти — проща?ти, проща?ю, проща?єш і т. д.; прощу?, але прости?ш, прости?ть і т. д.; брязк — бряжча?ти, бряжчу?, бряжчи?ш і т. д.;
ґ) групи приголосних -ськ-, -зьк- відповідно змінюються на -щ-, жч-, утворюючи прізвища на -енко, -ук: Васько? — Ва?щенко — Ващу?к, Ісько? — Іщенко — Іщу?к, Они?сько — Они?щенко — Онищу?к, Водола?зький — Во-дола?жченко, Кузько? — Кужче?нко;
д) у групі приголосних -чк- під час творення присвійних прикметників із суфіксом -ин- звук к змінюється на ч: дочка? — доччи?н, Сві?чка — Сві?ччин, Марі?чка — Марі?ччин.
Примітка. У присвійних прикметниках від власних імен із групами -ск-, -ськ- звук с на письмі зберігається, а к переходить у ч: Пара?ска — Пара?счин, Они?ська — Они?сьчин; -шк- дає щ: Мела?шка — Мела?щин.
3. Зміни приголосних перед –Ш-(ИЙ) у формах вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників. У вищому ступені порівняння прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом –ш-(ий) змінюються на –жч-(ий), а с — +-ш-(ий) – на –щ-(ий): дороги?й — доро?жчий (доро?жче), ду?жий — ду?жчий (ду?жче), вузьки?й — ву?жчий (ву?жче), низьки?й — ни?жчий (ни?жче), висо?кий — ви?щий (ви?ще), але легки?й — ле?гший (ле?гше).
Це стосується й дієслів, утворених від прикметників вищого ступеня порівняння: бли?жчати, ву?жчати, кра?щати та ин., і похідних від них іменників: підви?щення (від підви?щити), подоро?жчання (від подоро?жчати).
4. Зміни приголосних перед суфіксом –Н-. Приголосні звуки к, ц(ь) перед суфіксом -н- змінюються на -ч-: безпе?ка — безпе?чний, безпе?чність, безпе?чно; вік — ві?чний, ві?чність, ві?чно; мі?сяць — мі?сячний, око?лиця — око?личний, пшени?ця — пшени?чний, рік — річни?й, се?рце — серде?чний, со?нце — со?нячний, яйце? — яє?чня. Приголосний основи ч зберігається: по?міч — помічни?й, помічни?к; ніч — нічни?й, ячмі?нь — я?чний (або ячмі?нний).
Виняток становлять слова: двору?шник, міро?шник, рушни?к, рушни?ця, серде?шний (у значенні “бідолашний”), со?няшник, торі?шній.
Примітка 1. Приголосні ж, ч, ш, щ, т(ь) у формах давального та місцевого відмінків іменників (жін. р.) та в дієсловах перед постфіксом -ся на письмі зберігаються: ді?жці, дочці?, кві?тці, кни?жці, ю?шці; не врі?жся, не моро?чся, не мо?рщся, ра?дишся, спи?ться.
ІІримітка 2. Глухі приголосні кореня перед дзвінкими на письмі зберігаються: боротьба? (бо боро?ти), про?сьба (бо проси?ти). Так само й дзвінкі перед глухими на письмі зберігаються: ба?бка, борі?дка, во?гкий, дігтя?р, кі?гті, кни?жка, легки?й, ні?гті, але за?тхлий, зітхну?ти (хоч ди?хати), натхну?ти (хоч надиха?ти), тхір.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх