Breaking News

§ 25. ІМЕННИКОВІ СУФІКСИ

1. –ИК, -НИК та ин. Суфікси -ик, -ник, -івник, -чик (-щик) пишемо з и: брати?к, ву?злик, передови?к; гірни?к, кулеме?тник; газівни?к, працівни?к; хло?пчик, пра?порщик.
Примітка. Слід відрізняти український суфікс -ик від иншомовних -ик, -ік (-їк). В иншомовних суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и та і (ї) в словах иншомовного походження: істо?рик, ме?дик, фі?зик, але меха?нік, проза?їк, хі?мік.
2. -ИВ-(О). Суфікс -ив-(о), що вживається для вираження збірних, понять, які означають матеріял або продукт праці, пишемо тільки з и: ва?риво, до?бриво, ку?риво, ме?ливо, мере?живо, мі?сиво, моро?зиво, па?ливо, пе?чиво, пря?диво, але ма?рево (не матеріял і не продукт праці).
3. -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК та ин. У суфіксах -альник, -ильник, -ільник, -альність після л перед н завжди пишемо ь: постача?льник, уболіва?льник, фрезерува?льник; волочи?льник, масти?льник; полі?льник, відповіда?льність, генія?льність.
4. -АЛЬ, -ЕНЬ, -ЕЦЬ та ин. Кінцевий приголосний у суфіксах -аль, -ень, -ець (-єць), -ість, -тель завжди м’який, а тому всі слова з цими суфіксами пишемо з ь: кова?ль, скрипа?ль; ве?летень, в’я?зень; украї?нець, мовозна?вець, перемо?жець; зда?тність, сві?жість; вихова?тель, люби?тель.
5.-ЕНН-(Я), -ИНН-(Я), -ІНН-(Я) та ин. Суфікси -инн-(я), -інн-(я), -анн-(я) [-янн-(я)] пишемо з двома н.
Суфікс -инн-(я) вживаний в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: бобови?ння, гарбузи?ння, картопли?ння, павути?ння; але камі?ння, корі?ння, насі?ння (від ка?мінь, ко?рінь, насі?яти).
Суфікс -інн-(я) мають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосними основи и та і: горі?ти — горі?ння, носи?ти — носі?ння, ходи?ти — ході?ння, шаруді?ти — шаруді?ння.
Суфікс -анн-(я) [-яння-(я)] мають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи а (я): гука?ти — гука?ння, гуля?ти — гуля?ння, зроста?ти — зроста?ння, сприя?ти — сприя?ння.
Суфікс -енн-(я) мають віддієслівні іменники середнього роду, в яких наголос падає на корінь: зве?рнення, напру?ження, підне?сення, удоскона?лення.
6. –ЕН-(Я) [-ЄН-(Я)]. Суфікс -ен-(я) [-єн-(я)] вживаємо в іменниках середнього роду на позначення живих істот: вовченя?, гусеня?, чаєня?.
7. –ЕЧОК [-ЄЧОК], -ЕЧК-(А) [-ЄЧК-(А)], -ИЧОК, -ИЧК-(А) та ин. Суфікси зменшено-пестливих слів –ечок [-єчок], -ечк-(а) [-єчк-(а)], -ечк-(о) [-єчк-(о)] не слід змішувати із суфіксами -ичок, -ичк-(а): останні бувають тільки в словах, що походять від іменників із суфіксами -ик, -иц(я): во?гничок, ко?шичок, ву?личка, па?личка. В инших випадках уживаємо суфікси з е (є): верше?чок, міше?чок, крає?чок; ді?жечка, копі?єчка, Марі?єчка, рі?чечка; віко?нечко, слове?чко, яє?чко.
8. –ЕНК-(О) [-ЄНК-(О)], -ЕНЬК-(О, А) [-ЄНЬК-(О)]. Слід відрізняти суфікс -енк-(о) [-єнк-(о)] від суфікса -еньк-(о) [-єньк-(о)]: суфікс -енк-(о) [-єнк-(о)] вживаємо здебільшого в іменниках, що означають прізвища: Гордіє?нко, Кра?вченко, зрідка — у загальних назвах: безба?тченко, ковале?нко; суфікс -еньк-(о, а) [-єньк-(о)] вживаємо для творення пестливих назв: ба?тенько, кониче?нько, се?рде?нько; ні?женька, топо?ленька.
9. –ИСЬК-(О) [-ЇСЬК-(О)], -ИЩ-(Е) [-ЇЩ-(Е)]. За допомогою суфіксів -иськ-(о) [їськ-(о)], -ищ-(е) [їщ-(е)] утворюють слова переважно з емоційно-негативним відтінком від іменників усіх родів, причому після приголосного пишемо и, після голосного — ї: гної?сько, дівчи?сько, хлопчи?сько; во?гнище, побо?їще, стано?вище.
10. –ОВИЧ, -ІВН-(А) [-ЇВН-(А)]. Для творення чоловічих імен по батькові вживаємо тільки суфікс -ович: Васи?льович, До?рошович, І?горьович, Мики?тович, Олексі?йович, Ю?рійович, Ла?зарьович.
Для творення жіночих імен по батькові вживаємо суфікс -івн-(а), від імен на -й — -ївн-(а): Бори?сівна, Васи?лівна; Горді?ївна, Сергі?ївна, Юрі?ївна.
Від таких імен, як Григо?рій, Ілля?, Кузьма?, Лука?, Микола?, Са?ва, Хома?, Я?ків, відповідні імена по батькові будуть: Григо?рович, Григо?рівна; І?ллі?ч, Іллі?вна; Кузьми?ч (і Ку?зьмович), Кузьмі?вна; Луки?ч, Лукі?вна; Микола?йович (і Мико?лович), Микола?ївна (і Мико?лівна); Са?вич (і Са?вович), Са?вівна; Хоми?ч (і Хо?мович), Хомі?вна; Я?кович, Я?ківна.
Примітка. При творенні імен по батькові в основах імен відбувається чергування і з о: Анті?н — Анто?нович, Анто?нівна; Фе?дір — Фе?дорович, Фе?дорівна.
11. -ІВК-(А) [-ЇВК-(А)], -ОВК-(А). В іменниках жіночого роду, утворених від іменників та инших частин мови, вживаємо суфікс -івк-(а) [-ївк-(а)]: долі?вка, маї?вка, ножі?вка, полі?вка, спирті?вка, часті?вка, шалі?вка, шихті?вка.
У деяких іменниках уживаємо суфікс -овк-(а): голо?вка (капусти), духо?вка, зарисо?вка, підгото?вка.
12. –ОК. В іменниках чоловічого роду після приголосних уживаємо суфікс -ок із випадним о в непрямих відмінках: вершо?к, гайо?к, кийо?к, кіло?к, лужо?к, стручо?к; після м’яких приголосних перед суфіксом -ок пишемо ь: деньо?к, пеньо?к.
13. -ИР,-ИСТ, -ИЗМ, -ІР, -ІСТ, -ІЗМ, -ЇР, -ЇСТ, -ЇЗМ. Иншомовні суфікси -ир, -ист, -изм виступають після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р: бригади?р, команди?р; бандури?ст, данти?ст, пейзажи?ст; класици?зм, педанти?зм, терори?зм; після решти приголосних пишемо -ір, -іст, -ізм: каноні?р, машталі?р, турні?р; піані?ст, спеціалі?ст; модерні?зм, плюралі?зм, але в утвореннях від власне українських коренів пишемо -ист, -изм: боротьби?ст, побутови?зм, речови?зм та ин.
Після голосних у цих суфіксах виступає ї: акмеї?ст, герої?зм, конвої?р

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх