Breaking News

§ 30. Прикладки

Прикладки пишемо окремо й через дефіс, що залежить від семантики складників:
1. Якщо прикладкою виступає видова назва, то дефіс між означуваним іменником і прикладкою не ставимо: мі?сто Ки?їв, ріка? Дніпро?, трава? звіробі?й.
Якщо ж у ролі прикладки виступає родова назва, то між означуваним іменником і прикладкою ставимо дефіс: звіробі?й-трава?, Дніпро?-ріка?, Саву?р-моги?ла, Сапу?н-гора?.
2. Якщо іменник, що має означальний зміст, виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснюваного іменника дефісом: вовк-жадню?га, ді?вчина-красу?ня, хло?пець-ве?летень.
Якщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного іменника, то його пишемо окремо: ве?летень хло?пець, жадню?га вовк, красу?ня ді?вчина.
3. Якщо пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями (причому означальну роль виконує іменник у постпозиції), між ними завжди ставимо дефіс: ді?вчина-грузи?нка й грузи?нка-ді?вчина, учи?тель-фі?зик і фі?зик-учи?тель, худо?жник-пейзажи?ст і пейзажи?ст-худо?жник.
4. Якщо прикладка входить до складу терміна, вона втрачає означальне значення, перетворюючи словосполучення на складний іменник без сполучного звука. Такі іменники пишемо через дефіс: жук-корої?д, за?єць-руса?к, льон-довгуне?ць.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх