Breaking News

Главная » Правописание в украинском языке » Правила правописания » § 56. II відміна. Однина. Родовий відмінок

§ 56. II відміна. Однина. Родовий відмінок

У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їхнього значення мають закінчення –а, -я або -у, -ю.
1. Іменники середн. роду в родовому відмінку однини закінчуються тільки на -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі): мі?ста, села?; плеча?, прі?звища; знання?, знаря?ддя, обли?ччя, мо?ря, по?ля.
2. Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:
а) назви осіб, власні імена та прізвища: робітника?, студе?нта, тесляра?, учи?теля, фахівця?; Андрі?я, Дмитра?, Дороше?нка, Франка?; також персоніфіковані предмети та явища: Ві?тра, Лі?са, Мороза та ин.;
б) назви тварин і дерев: ведме?дя, во?вка, ду?ба, кілка?, коня?, пса, пня;
в) назви предметів: ґвинта?, замка?, малю?нка, ножа?, олівця?, піджака?, плаща?, портфе?ля, стола? (й сто?лу);
г) назви населених пунктів: Берлі?на, Ва?шингто?на, Воро?нежа, Жито?мира, Кременчука?, Ло?ндона, Луга?нська, Лу?цька, Ми?ргорода, Но?вгорода, Пари?жа, Пекі?на, Пско?ва, Севасто?поля, Стамбу?ла, Терно?поля, Ха?ркова (але за традицією Ри?му).
Примітка 1. Але -у, -ю пишемо в складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Дави?дового Бро?ду, Зеле?ного Га?ю, Кра?сного Лима?ну, Криво?го Ро?гу, Черво?ного Ста?ву, Широ?кого Яру тощо.
Примітка 2. У розмовному мовленні деякі назви населених пунктів можуть мати також паралельні закінчення –а, -я, -у, -ю: Берлі?на і Берлі?ну, Ло?ндона і Ло?ндону, Оренбу?рга і Оренбу?ргу, Санкт-Петербу?рга і Санкт-Петербу?ргу, Пари?жа і Пари?жу, Стамбу?ла і Стамбу?лу, Брюсе?ля і Брюсе?лю тощо;
ґ) инші географічні назви з наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ів, -їв, -ин: Дінця?, Дністра?, Іртиша?, Колгу?єва, Остра?, Псла, Те?терева, Василько?ва, Іва?нкова, Льво?ва, Ха?ркова, Ки?єва; Козя?тина, Пиря?тина, Сня?тина;
д) назви мір довжини, вага, часу тощо: відсо?тка, гекта?ра, гра?ма, ме?тра, мі?сяця, ти?жня (але ві?ку, ро?ку), назви місяців і днів тижня: вівто?рка, жо?втня, листопа?да (але листопа?ду — назва процесу), понеді?лка; назви грошових знаків: гроша?, до?лара, карбо?ванця, фу?нта сте?рлінгів, черві?нця; числові назви: деся?тка, мільйо?на, мілья?рда;
е) органів і частин тіла: но?са, па?льця, хребта? тощо (але шлунку);
є) назви машин та їхніх деталей: автомобі?ля, бурякокомба?йна, ди?зеля, електрово?за, комба?йна, мото?ра, паропла?ва, по?ршня, тра?ктора;
ж) терміни иншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: а?тома, като?да, ко?нуса, радіу?са, ро?мба, сегме?нта, се?ктора, си?нуса, шкі?ва, я?мба тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмі?нка, дода?тка, займе?нника, іме?нника, трику?тника, чисе?льника, числі?вника тощо, але ви?ду, ро?ду, також си?нтаксису, скла?ду, спо?собу (про инші категорії термінів див. п. 3).
3. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають:
а) речовину, масу, матеріал: азо?ту, асфа?льту, атла?су, бальза?му, борщу?, во?дню, во?ску, га?су, гі?псу, грані?ту, ква?су, кваску?, ки?сню, льо?ду, ме?ду, медку?, папе?ру, піску?, по?роху, порошку?, си?ру, спи?рту, але хлі?ба;
б) сукупність предметів або істот, збірність: анса?мблю, батальйо?ну, березняку?, вишняку?, га?ю, гу?рту, зага?лу, капіта?лу, капусняку?, карава?ну, катало?гу, ка?хлю, ко?дексу, колекти?ву, лі?су, орке?стру, па?рку, по?лку, ремане?нту, ро?ю, са?ду, сушняку?, те?ксту, това?ру, тріумвіра?ту, хо?ру; сюди належать назви кущових і трав’янистих рослин: барві?нку, бузку?, буркуну?, горо?ху, звіробо?ю, молоча?ю, очере?ту, чагарнику?, щавлю?, ялівцю?, ячме?ню (але вівса?), а також назви сортів плодових дерев: кальві?лю, рене?ту, ренкло?ду та ин.;
в) назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: вестибю?лю, вокза?лу, да?ху, заво?ду, за?лу, за?мку, кана?лу, коридо?ру, магази?ну, мезоні?ну, метрополіте?ну, мо?лу, пала?цу, по?верху, сара?ю, ти?ну, універма?гу, ши?нку, але (переважно з наголосом на закінченні) бліндажа?, гаража?, корі?вника, курника?, куреня?, млина?, хліва?; -а, я вживаємо також в іменниках — назвах архітектурних деталей: балко?на, карни?за, е?ркера, по?ртика; обидва закінчення — -а, -я та -у, -ю приймають іменники: мо?сту й моста?, парка?ну й парка?на, пло?ту й плота?;
г) назви установ, закладів, організацій: інститу?ту, клу?бу, ко?леджу, комісарія?ту, коміте?ту, ліце?ю, університе?ту, шта?бу;
ґ) переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо: абза?цу, ва?лу, байра?ку, екра?ну, кра?ю, лима?ну, лу?гу, майда?ну, ро?ву, ручаю?, сві?ту, ури?вку, я?ру, але горба?, ху?тора тощо, а також зменшені форми на -к: ліска?, майда?нчика, ста?вка, ярка?;
д) явища природи: ви?хору (ви?хру), вогню?, ві?тру, гра?ду, гро?му, дощу?, жа?ру, землетру?су, и?нею, моро?зу, тума?ну, хо?лоду;
е) назви почуттів: бо?лю, гні?ву, жа?лю?, стра?ху;
є) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: авра?лу, а?кту, бі?гу, ви?нятку, га?ласу, гри?пу, дисона?нсу, до?гмату, доста?тку, екза?мену, е?кспорту, е?кскурсу, зву?ку, ідеа?лу, інтере?су, кано?ну, ка?шлю, кло?поту, коло?квіуму, конфлі?кту, кри?ку, ле?ту (льо?ту), ля?пасу, мажо?ру, міражу?, мі?німуму, мо?дусу, моме?нту, при?нципу, прогре?су, проце?су, реалі?зму, регре?су, ре?йсу, ремо?нту, ри?тму, ру?ху, світо?гляду, со?рту, спо?рту, спо?собу, сти?ду, сто?гону, ти?фу, то?лку, хи?сту, хо?ду, шу?му, але ривка?, стрибка?, стусана?;
ж) терміни иншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ин.: ана?лізу, електро?лізу, і?мпульсу, си?нтезу, ферме?нту, а також літературознавчі терміни: альмана?ху, е?посу, жа?нру, журна?лу, мі?фу (мі?ту), на?рису, о?бразу, памфле?ту, рома?ну, сти?лю, сюже?ту, фейлето?ну тощо;
з) назви ігор і танців: баскетбо?лу, ва?льсу, волейбо?лу, краков’яку?, танку?, танцю?, те?нісу, футбо?лу, хоке?ю, але гопака?, козака?, козачка?;
й) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водого?ну, вододі?лу, газопро?во?ду, живо?пису, живопло?ту, манускри?пту, родово?ду, руко?пису, стравохо?ду, суходо?лу, але електрово?за, паропла?ва;
і) переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): ви?бою, ви?падку, ви?слову, відбо?ю, ві?дгуку, заробі?тку, зато?ру, за?пису, о?піку, о?пуху, по?буту, по?штовху, прибу?тку, при?кладу, про?воду (дріт), суво?ю, у?сміху, у?спіху;
ї) назви річок (крім зазначених у п. 1), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ин.: Аму?ру, Бу?гу, Га?нгу, До?ну, Дуна?ю, Єнісе?ю, Ні?лу, Ре?йну, Се?йму; Байка?лу, Ельто?ну, Мічига?ну, Сві?тязю, Ча?ду; Алта?ю, Ельбру?су, Памі?ру, Ура?лу; Ко?тліну, Кі?пру, Кри?ту, Ро?досу, Сахалі?ну; Ка?ніну, Пелопонне?су; Алжи?ру, Афганіста?ну, Казахста?ну, Єги?пту, Іра?ку, Кита?ю; Донба?су, Ельза?су, Кавка?зу, Сибі?ру.
Примітка. У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення слова: алма?за (коштовний камінь) – алма?зу (мінерал), а?кта (документ) — а?кту (дія), апара?та (прилад) — апара?ту (установа), бло?ка (у техніці) — бло?ку (об’єднання держав), буряка? (одиничне) — буряку? (збірне), ва?ла (деталь машини) — ва?лу (насип), елеме?нту (абстрактне) — елеме?нта (конкретне), інструме?нта (одиничне) — інструме?нту (збірне), ка?меня (одиничне) — ка?меню (збірне), кли?на (предмет) — кли?ну (просторове поняття), по?яса (предмет) — по?ясу (просторове поняття), раху?нка (документ) — раху?нку (дія), со?няшника (рослина) — со?няшнику (насіння), те?рміна (слово) — те?рміну (строк), фа?ктора (маклер) — фа?ктору (чинник) і т. ин.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх