Breaking News

Главная » Правописание в украинском языке » Правила правописания » § 57. II відміна. Однина. Давальний відмінок

§ 57. II відміна. Однина. Давальний відмінок

У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві, -єві або -у, -ю.
1. Закінчення -ові (у твердій групі), -еві (у мішаній групі та в м’якій після приголосного), -єві (у м’якій групі після голосного та апострофа) мають іменники чол. роду (за винятком зазначених у п. 2б): буди?нкові, відмі?нкові, дире?кторові, ду?бові, ма?йстрові, на?хилові, Петро?ві, робітнико?ві, ро?зумові, ве?летневі, журавле?ві, ка?меневі, секретаре?ві, шахтаре?ві, тату?неві, добро?дієві, кра?єві, носіє?ві, Сергі?єві, солов’є?ві. Ці ж іменники приймають і закінчення -у, -ю: буди?нку, відмі?нку, дире?ктору, добро?дію, солов’ю? й т. д.
Паралельні закінчення -ові та -у мають також іменники середн. роду із суфіксом -к-, що означають малі істоти: дитя?ткові — дитя?тку, немовля?ткові — немовля?тку, порося?ткові — порося?тку, теля?ткові — теля?тку, ягня?ткові — ягня?тку.
Примітка. Коли в тексті вживаємо поряд кілька іменників чол. роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку використовувати закінчення –ові, -еві, -єві, а потім — -у, -ю: Симоне?нкові Василю? Андрі?йовичу, Леоні?дові Микола?йовичу Іване?нку, добро?дієві бригади?ру, па?нові дире?ктору.
2. Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають:
а) іменники середн. роду: мі?сту, селу?, свя?ту; прі?звищу, знанню?, знаря?ддю, обличчю?, підда?шшю, роздорі?жжю; се?рцю, со?нцю. У деяких словах можливі також закінчення -ові, -еві: ли?хові, мі?стові, се?рцеві;
б) іменники чол. роду на -ів, -їв, -ов, -ея, -єв, -ин, -ін, -їн: Ки?їв — Ки?єву, Колгу?єв — Колгу?єву, Лебеди?н — Лебедину?, Львів — Льво?ву, Ма?монтов — Ма?монтову, о?стрів — о?строву, Пу?шкін — Пу?шкіну, рів — ро?ву, Ха?рків — Ха?ркову.
Примітка 1. У прізвищах можна вживати й закінчення -ові: Волоши?нові, Ільїно?ві, Пу?шкінові, Романишинові та ин.
Примітка 2. Загальні назви із суфіксом -ин на означення осіб за етнічною належністю або місцем проживання та похідні від них власні назви людей можемо вживати і з закінченням -ові: болга?ринові — болга?рину, грузи?нові — грузи?ну і т. ин., Воло?шинові — Воло?шину, Ру?синові — Ру?сину, Ту?рчинові — Ту?рчину тощо.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх