Breaking News

§ 69. IIІ відміна. Однина

1. У родовому відмінку однини іменники III відміни на -ть за другим приголосним кореня (основи), а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білору?сь, мають закінчення -и: ві?сти, незале?жности, ра?дости, сме?рти, че?сти; кро?ви, любо?ви, о?сени, со?ли, Ру?си, Білору?си. Усі инші іменники мають закінчення -і: бо?язні, га?лузі, но?чі, о?сі, пе?чі, по?дорожі, ті?ні, ста?лі та ин.
2. У давальному відмінку однини всі іменники III відміни мають закінчення -і: ві?сті, незале?жності, ра?дості, любо?ві, кро?ві, со?лі, о?сені, Ру?сі, но?чі, пе?чі, по?дорожі, ста?лі, ті?ні.
Примітка. Форми непрямих відмінків від іменників, що означають абстрактні поняття простору: височі?нь, глибочі?нь, далечі?нь, широчі?нь, крім знахідного та орудного, вживаються рідко; їх замінюють відповідні словоформи з суфіксом -ин-(а): височина?, глибочина?, широчина?.
3. У знахідному відмінку однини іменники цієї відміни мають форму, однакову з називним відмінком.
4. В орудному відмінку однини іменники цієї відміни набувають закінчення -ю, причому:
а) якщо основа іменника закінчується одним приголосним (крім губного та р), то після голосного перед закінченням -ю цей приголосний подовжується (на письмі подвоюється): височі?нню, ві?ссю, волосі?нню, в’я?ззю, га?луззю, заги?беллю, мі?ддю, мі?ццю, сі?ллю, ті?нню; ні?ччю, по?дорожжю;
б) якщо основа іменника закінчується сполученням приголосних: або на губний (б, п, в, м, ф), а також на р, щ, то подовження не відбувається: ве?рф’ю, ві?стю, жо?вчю, кі?новар’ю, кро?в’ю, любо?в’ю, ма?тір’ю, не?хворощю, О?б’ю, ра?дістю, я?кістю.
5. У місцевому відмінку однини вживається закінчення -і: при ві?сті, у ѓалузі, у до?повіді, на о?сі, у по?дорожі, у ра?дості, у со?лі, на Русі?, у ті?ні.
6. У кличному відмінку іменники цієї відміни мають закінчення -е: ві?сте, любо?ве, но?че, ра?досте, сме?рте.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх