Breaking News

Главная » Правописание в украинском языке » Правила правописания » § 99. Неподвоєні й подвоєні приголосні

§ 99. Неподвоєні й подвоєні приголосні

1. У загальних назвах иншомовного походження подвоєння приголосних звичайно не передаємо: абревіяту?ра, адити?вний, ако?рд, акредити?в, акумуля?тор, ана?ли, апеля?ція, аташе?, ба?гі, бал (оцінка і т. ин.), бала?да, балісти?чний, бало?н, балотува?ння, баро?ко, белетри?стика, бісектри?са, бру?то, бюлете?нь, геє?на, грама?тика, грип, гру?па, до?на, іди?лія, інтеле?кт, інтерме?цо, кі?лер, клас, коле?га, колекти?в, ко?лі (порода собак), коло?на, комі?сія, лацаро?ні, лібре?то, ло?бі, мадо?на, не?то, опере?та, пі?ца, піцика?то, піяні?симо, попурі?, ра?лі, са?міт, спаге?ті, стака?то, су?ма, то?на, форти?симо, хі?пі, шасі?, шосе? та ин.
У ряді загальних назв подвоєння приголосних зберігаємо насамперед для того, щоб у мовленні або на письмі уникнути омонімічності чи дуже близького звучання з иншими словами або словоформами: авва, алла?х, білль (пор. біль), бо?нна, бу?лла (пор. була? — від бу?ти), ва?нна, ві?лла (пор. ві?ла — “русалка”), ка?чча (мистецький жанр; пор. кача?), ма?нна (пор. мана?), мулла?, пе?нні (пор. пеня?—пені?) та деякі ин.
2. У загальних назвах подвоєні приголосні зберігаємо також у випадках збігу кінцевого приголосного префікса і початкового приголосного кореня, якщо відповідне непрефіксальне слово вживане в українській мові: апперце?пція (є перце?пція), іллокути?вний (локути?вний), іммігра?ція (мігра?ція), імморалі?зм (моралі?зм, мора?ль), іннова?ція (нова?ція), ірраціона?льний (раціона?льний), ірреа?льний (реа?льний), контрреволю?ція (револю?ція), контрреформа?ція (реформа?ція), сюрреалі?зм (реалі?зм) та ин.
Примітка 1. Якщо непрефіксальне слово не має безпосереднього змістового зв’язку з префіксальним, приголосний не подвоюємо: нота?ція — анота?ція, конота?ція; мута?ція — комута?ція; реля?ція — кореля?ція; респонде?нт — кореспонде?нт і под.
Примітка 2. Подвоєння приголосних зберігаємо при транскрипції иншомовного вислову в українському тексті: ка?зус бе?ллі (лат. “привід до війни”).
3. Подвоєні приголосні, як правило, зберігаємо у власних назвах, а також здебільшого в утворених від них похідних словах: А?ккра, Андо?рра, А?ттика, Браззаві?ль, Голла?ндія, Кальку?тта, Ка?нни, Мала?кка, Маро?кко, Міссу?рі, Ні?цца, Ше?ннон, Я?ффа, але Уе?льс (Wells); Бока?ччо, Ке?ролл, Ротт, Руссо?, Торриче?ллі, Ши?ллер, але Лі?ндеман (Lindemann); Лу?ка де?лла Ро?ббія; Бу?дда; Бе?тті, Ві?ллі, Га?ррі, Дже?ффрі, Джова?нні, Джо?нні, Жюльє?тта, Ізабе?лла, Йога?нна, Маріе?тта; аттици?зм, аттичний, марокка?нський, марокка?нець; торриче?ллієва пустота; Ши?ллерів; будди?зм, будди?ст тощо. В инших похідних: йоанні?т, легго?рн, лудди?ти, одиссе?я, філі?ппіка, але ват (від Ватт), бекере?ль (Беккере?ль), бесеме?рівський (Бе?ссемер), га?ус (Га?усс), гола?нка — порода курей (Голла?ндія), жака?рдовий (Жакка?р), імельма?н (Іммельма?н), каса?ндра — рослина (Касса?ндра), ма?ксвел (Ма?ксвелл).
Подвоєння зберігається в назвах народів, співвідносних з назвами країн (місцевостей), що мають таке подвоєння: аннамі?ти (анна?мці), валлі?йці, валло?ни, га?лли, е?лліни, іллірі?йці, кіммері?йці й под., але бри?ти, готенто?ти, гу?ни, норма?ни, фі?ни, хе?ти.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

*

Наверх